Чи справді ми з різних планет? Що каже наука про відмінності

Фраза «Чоловіки з Марсу, жінки — з Венери» відома багатьом. Вона з’явилася завдяки книжці Джона Грея 1992 року, яка розійшлася накладом понад 30 мільйонів примірників і була перекладена 40 мовами. Автор стверджував, що між статями існують глибинні психологічні відмінності: нібито чоловіки неемоційні й раціональні, а жінки — емоційні та інтуїтивні. Однак дослідниця Марія Маєрчик іронічно називає це «міжпланетарними теоріями гендерних відмінностей». У науці такий підхід називають гендерною поляризацією — коли жінок і чоловіків уявляють абсолютно різними, без жодного спільного поля.

Найповніший критичний огляд досліджень із цієї теми зробила нейробіологиня Джина Рипон у книжці «Гендерований мозок» (2019). Вона звертає увагу на так званий ефект publication bias: якщо дослідження виявляє хоча б невеликі гендерні відмінності, його публікують охочіше, ніж десятки робіт, які таких відмінностей не знаходять. Крім того, не всі оприлюднені дані є надійними.

Варто знати: ще 1974 року психологині Керол Джеклін та Елеонор Маккобі проаналізували понад 2000 досліджень і дійшли висновку, що достовірні гендерні відмінності підтверджені лише в чотирьох сферах: вербальні, візуально-просторові та математичні здібності, а також агресивність. За більшістю інших показників суттєвих розбіжностей не виявили. У 2005 році Джанет Шиблі Гайд підтвердила гіпотезу гендерних подібностей: чоловіки та жінки схожі за більшістю психологічних змінних.

Інакше кажучи, спільного між нами значно більше, ніж відмінного. Стать — поганий предиктор для прогнозування здібностей чи поведінки конкретної людини. Індивідуальні відмінності всередині однієї статі набагато більші, ніж середні відмінності між статями.

Цікаво й те, як стереотипи впливають на наші результати. У 2014 році в університеті Тюбінгена (Німеччина) провели експеримент за участі 117 студентів. Виявилося, що гендерні стереотипи можуть викликати виражені відмінності у виконанні завдань навіть там, де їх спочатку не було. Наприклад, коли учасникам казали, що чоловіки зазвичай справляються гірше, продуктивність жінок парадоксально знижувалася — можливо, вони інтерпретували це як сигнал, що завдання буде ще складнішим саме для них.

Тож наступного разу, коли почуєте про «вроджені» відмінності, згадайте: наука каже, що ми набагато більше схожі, ніж різні. І те, що ми вважаємо «природним», часто виявляється лише результатом виховання та стереотипів.