Аліна Гросу про "Голос серця": як зіграти сильну жінку та не втратити себе

Ви коли-небудь замислювалися, що відчуває жінка, яка зовні здається успішною та незламною, а всередині — розгублена і втомлена? Саме таку героїню зіграла Аліна Гросу в романтичній комедійній драмі "Голос серця". І, як виявилося, ця історія виявилася їй дуже близькою.

За словами акторки, сценарій прийшов у її життя в непростий період. Вона чесно зізнається, що тоді переживала внутрішні пошуки: хто вона, куди рухається і чого насправді хоче. Саме тому історія Ліни Стар — артистки та продюсерки вокального шоу — відгукнулася їй майже одразу. Героїня теж опинилася в точці, коли життя пішло не за планом, і це дало Аліні змогу вкласти в роль частинку власних переживань.

Що найбільше дратувало в героїні? Її зверхність. Акторка зізнається, що ця риса була для неї найскладнішою, адже зараз, коли на перший план виходять родина і підтримка, така поведінка здається застарілою. Однак засуджувати персонажа вона не дозволяла собі навіть подумки: «Актор не має права засуджувати свого персонажа. Навпаки — він повинен зрозуміти, чому герой чинить саме так». Для неї важливо було показати, що холодність Ліни — лише захисна реакція, за якою ховається біль.

Цікаво, що світ продюсування виявився для Аліни абсолютно знайомим — вона вже багато років самостійно керує власною творчістю. Але робота над фільмом допомогла їй усвідомити важливу річ: навіть якщо продюсування приносить задоволення, повністю залишити сцену було б для неї надто болісно. Цей внутрішній конфлікт героїні став для неї особливо зрозумілим.

Окремо акторка згадує роботу з Артуром Логаєм, з яким у них склалася легка хімія на майданчику. Вона жартує, що він постійно нагадував їй брата, а притиратися вийшло швидко — бо коли працюють професіонали, особисті амбіції відходять на другий план. Щоправда, під кінець зйомок стало емоційно непросто: саме тоді Аліна дізналася, що вагітна.

Найважливішою для неї стала сцена, де героїня вперше відкриває серце. Погляди на те, як її зіграти, у команди розходилися, але для Аліни було принципово не те, чи заплаче актор, а чи відчує глядач біль персонажа.

Чого ж вона бажає глядачам після перегляду? Щоб вони виходили з кінотеатру з посмішкою. «Хочеться, щоб цей фільм став для когось маленькою душевною підтримкою, такою солодкою пігулкою», — каже вона. Бо зараз, коли в реальному житті вистачає тривог, так важливо мати історії, після яких на душі стає тепліше.

Якщо ви теж шукаєте легке, але не поверхневе кіно, "Голос серця" може стати саме тим фільмом, який допоможе видихнути й нагадає: навіть найсильнішій жінці іноді варто дозволити собі бути вразливою.