Третій день UFW: що побачити в моді, яка говорить про нас

Ви коли-небудь замислювалися, що одяг може бути не просто річчю, а щоденником, маніфестом чи навіть терапією? Третій день Ukrainian Fashion Week у Києві довів: мода здатна говорити про найважливіше — пам'ять, свободу, опір і відновлення.

Однією з головних подій стало відкриття виставки Behind the Craft у «Мистецькому Арсеналі». Кураторки GUNIA Project Марія Гаврилюк і Наталія Каменська зібрали понад 70 образів та предметів дизайну, щоб показати: традиційні ремесла живуть не лише в музеях. Вони перетворюються на сучасну моду й мистецтво. Окремий проєкт «Поки пам'ятають руки» від медіа Frontliner розповідає історії десяти майстрів, які зберігають зв'язок поколінь. Якщо плануєте візит — зверніть увагу на те, як стародавні техніки знаходять нове життя у звичних речах.

Показ PRZHONSKA став справжнім містком між модою та кіно: Олена Пржонська представила артфільм із танцівницею Марією Грабовою та олімпійськими призерками з артистичного плавання Мариною і Владиславою Алексіївими. Її MONO PROJECT №001 — це спогади дитинства, перетворені на колекцію. Вона каже: «Це проєкт про людей, які залишаються близькими незалежно від часу; про досвід, який продовжує жити всередині нас». Можливо, і вам варто переглянути старі фото — раптом знайдеться натхнення?

Молодий бренд DANIA STINOVA у колекції «THE IMPACT» дослідив, як зовнішні обставини змінюють нас. 14 образів передають стан від упевненості до внутрішнього спротиву. Одяг тут обмежує тіло, а в одній із суконь руки моделі буквально зв'язані конструкцією. Ідея проста: за зовнішньою поведінкою не завжди видно, що відбувається всередині. Це привід бути уважнішими до себе та інших.

Бренд leCRI у колекції «Звіринець» розповів історію про свободу через метафору екзотичних тварин, яких колись привозили до Європи як символи статусу. Тут ідеться про безсилля перед системою, гнів і розчарування. Уперше бренд використав залишки тканин з виробництв інших компаній — так матеріали, що могли стати відходами, отримали нове життя. Це чудовий приклад свідомого споживання.

JULIYA KROS показала колекцію RECONSTRUCTION, створену після того, як російський удар пошкодив виробництво в Сумах. Команда не постраждала, але процеси були зруйновані. Замість реакції на руйнування дизайнерка Юлія Перекрьостова переосмислила знакові моделі бренду, додавши їм трансформаційності: одяг можна змінювати, подовжувати, змінювати об'єм і колір. Це історія про відновлення через творчість — і нагадування, що навіть після втрат можна створювати нове.

GURANDA надихнулася образом нявки з карпатської міфології. Дуальність людського та потойбічного проявилася в контрастах: вільні сукні бейбі-долл проти чітких басків, делікатне мереживо проти щільного деніму. Сукні з намистинами, схожими на застиглі краплі дощу, додають колекції ефірності. Khrystyna Rachytska у «Опорі/Опорі» звернулася до старовинних сорочок Опілля, Покуття та Бессарабії. Репліки вишивок «хрестиком» початку ХХ століття заграли яскравими кольорами — жовтим, рожевим, фіолетовим, а наскрізним став колір циклямен. Це культурний опір через пам'ять поколінь.

Фінальний показ VIKTORANISIMOV через повітряну тривогу відбувся в укритті. Віктор Анісімов надихнувся фотографіями людей після атак на житлові будинки: хтось вибігає в піжамі, хтось у халаті. Тому домашній одяг тут поєднується з мілітарними елементами, а пальта отримують функціональні деталі. Частина матеріалів — із попередніх колекцій, а шкіру штучно зістарюють, створюючи речі з власною історією.

Цей день UFW показав: мода може бути глибокою розмовою про нас самих. І, можливо, варто частіше запитувати себе: що мій одяг говорить про мій досвід?