Журнал Ms.: як Глорія Стайнем змінила феміністичну журналістику

Коли ми чуємо про феміністичну журналістику, часто згадуємо журнал Ms. Але чи знаєте ви, що цей культовий проєкт починався з експерименту, який мало хто сприймав серйозно?

Уявіть: початок 1970-х, у США жіночий рух набирає сили, але національного видання, яке б говорило про жінок як про політичних і соціальних суб'єктів, просто не існує. Глорія Стайнем вирішила це змінити. Спочатку вона думала про інформаційний бюлетень, але колеги, зокрема Патрисія Карбайн, переконали її зробити повноцінний журнал.

Назву обирали ретельно. Відкинули Sojourner (надто схоже на туристичне видання) та Sisters (звучало релігійно). Зупинилися на короткому Ms. — слово, яке не визначало жінку через її сімейний статус, на відміну від Miss чи Mrs.

Перший пробний випуск з'явився у 1971 році як вкладка в New York Magazine. Його наклад у 300 тисяч примірників розійшовся за вісім днів! Редакція отримала 26 тисяч замовлень на передплату та понад 20 тисяч листів від читачок.

Обкладинка пробного номера стала символічною: синя багаторука жінка, схожа на богиню Калі, з кухонною ложкою, кермом, телефоном, праскою та друкарською машинкою. Цей образ підкреслював, що жінка виконує безліч ролей, але суспільство не має сприймати це як її обов'язок.

Перший самостійний номер вийшов у 1972 році й одразу вразив сміливістю. Кампанія «Ми робили аборти» зібрала підписи 53 відомих жінок, серед яких були тенісистка Біллі Джин Кінг, письменниці Анаїс Нін, Сьюзен Зонтаґ та Нора Ефрон. У ті часи аборти були незаконні в більшості штатів, тож публічне проговорення цього досвіду стало політичним актом. Через рік Верховний суд США легалізував аборти.

Журнал також повернув Диво-жінці її суперсили — після кампанії Ms. DC Comics змінив сюжет коміксу. А ще редакція опублікувала матеріал про лесбійок, попри прямі попередження не робити цього.

У 1976 році Ms. став першим національним журналом, який виніс на обкладинку тему домашнього насильства. Видання писало про сексуальні домагання, гендерний розрив в оплаті праці та «скляну стелю».

Фінансово журналу завжди було непросто. У 1989 році феміністки викупили видання і почали публікувати його без реклами, щоб зберегти незалежність. Це рішення пояснювали просто: якщо люди купують книжки без реклами, чому журнал не може існувати так само?

Історія Ms. — це нагадування: навіть найсміливіша ідея може змінити світ, якщо за неї борються. А ще — приклад того, що жіночі голоси варті того, щоб їх почули.