Як розпізнати гендерну дезінформацію від РФ: поради експертки

Чи помічали ви, як у стрічі новин раптово з’являються повідомлення про «тотальну мобілізацію жінок» або скандальні відео за участю українок? Це не випадковість, а частина системної роботи ворожої пропаганди.

За словами заступниці керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Анаїт Хоперії, гендерно зумовлена дезінформація — це потужний підсилювач інформаційних атак. «Ми бачимо різного роду маніпулятивні відео, пов'язані з жінками в цілому: як з українками, так і персонально спрямовані, наприклад, на першу леді або на медійниць і журналісток», — пояснює експертка.

Один із показових прикладів — історія навколо «Жіночого ветеранського руху» (Veteranka). У Міжнародний день боротьби за права жінок лідерка організації Адріана Арехта закликала збирати кошти для військових і посилювати роль жінок в армії. Російські ресурси миттєво перекрутили ці слова, поширивши фейк про «тотальну мобілізацію жінок».

Як убезпечити себе? Хоперія радить: якщо історія здається надто гучною або викликає емоційний сплеск — зачекайте. В одних випадках хвиля дезінформації згасає сама. В інших, особливо коли йдеться про дипфейки, варто дочекатися офіційних спростувань від перевірених джерел.

«Пропагандисти використовують образи українських жінок, зокрема тих, які перебувають за кордоном, щоб дискредитувати як самих жінок, так і важливі процеси всередині країни, наприклад, мобілізацію. Гендер для них — це один з інструментів реалізації інформаційних операцій, а не їхня кінцева мета», — наголошує експертка.

Особливо вразливі медійниці та журналістки. Атаки на них часто мають ширшу мету — підірвати довіру до всієї сфери. Редакціям варто заздалегідь розробити внутрішні протоколи реагування, які охоплюють цифрову безпеку й алгоритми кризових комунікацій.

**Резюме:** Гендерна дезінформація — не про жінок, а про інструменти ворожої пропаганди. Не поспішайте ділитися емоційними новинами, перевіряйте факти й довіряйте лише офіційним джерелам.